Вчені знайшли новий метод боротьби з накопиченням жиру в клітинах печінки. За результатами дослідження Trinity College в Дубліні, фізичні вправи можуть стати відправною точкою для покращення стану пацієнтів, хворих на стеатоз печінки. Під час цього захворювання відбувається накопичення жиру у клітинах органу, що може призвести до фіброзу або цирозу печінки. Дані нового дослідження опубліковані в липневому випуску медичного журналу Alimentary Pharmacology and Therapeutics.
У чому новизна цих даних? До сьогоднішнього дня, через брак підтверджених випадків медикаментозного впливу, пацієнтам рекомендували фізичні активності і зменшення ваги на 7-10%. Але існують попередні докази, що тренування без значної втрати ваги можуть знизити вміст жиру у печінці пацієнтів, хворих на стеатоз. Такими були результати дослідження, які проводилося неінвазивними методами (еластографія та ультразвук). Проте у результаті проведення аналізу біопсії печінки (“золотий стандарт” діагностування стеатозу) незалежні впливи окремих вправ залишалися невідомими.
Дані нового дослідження свідчать про те, що у порівнянні з просто втратою ваги, ефект від інтенсивних тренувань може стати важливим клінічним показником для покращення стану хворих на стеатоз.
Дослідження Trinity College першим відзначило вагоме покращення результатів аналізів біопсії печінки хворих на стеатоз внаслідок фізичних вправ без суттєвої втрати ваги.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: ВЧЕНІ ЗНАЙШЛИ НОВЕ ДЖЕРЕЛО СТВОЛОВИХ КЛІТИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЛЕЙКЕМІЇ
Дані також демонструють, що ступінь покращення результатів аналізу біопсії залежав від ступеня фізичних навантажень.
“Позитивний вплив фізичних вправ на печінку і кардіометаболічні результати очевидний. Наші дані наштовхують на висновок, що існує гостра потреба переходу до тренувань у спільноті таких пацієнтів, але раніше користь від тривалих тренувань не була підтверджена. Це дослідження свідчить, що клінічний ефект від вправ спостерігається протягом 12 тижнів та демонструє клінічну користь покращення кардіореспіраторного фітнесу, що все частіше вважається “клінічно життєво важливим сигналом”.
Доктор Філіп О’Горман, Департамент фізіотерапії, Trinity College.
Першоджерело: ScienceDaily.
Фото заголовку: Pexels.com
