Коли ми говоримо з людиною, що не схожа на нас за соціально-економічним походженням, наш мозок реагує інакше, ніж коли ми говоримо з кимось схожим за походженням. Це з’ясували вчені Університетського коледжу Лондона та Єльського університету.
Їхнє дослідження було опубліковано у журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience. У ньому взяли участь 39 пар учасників, які представляли різні соціально-економічні групи.
Дослідники виявили, що серед пар людей, які мали різний рівень освіти і сімейного доходу, спостерігалась підвищена активність в області лобової частки мозку, а саме у зоні лівої дорсолатеральної префронтальної кори. Ця область пов’язана з декількома когнітивними функціями, а також з соціальною поведінкою. Раніше вже був досліджений зв’язок цієї зони мозку із формуванням висновків щодо намірів інших людей, а також із контролем та пригніченням егоїстичної поведінки.
Дані нового дослідження підтверджують попередні припущення: системи лобових часток активуються під час виявлення соціальної упередженості і допомагають нам регулювати свою поведінку, щоб уникнути прояву упередженості.
ЯК ПРОХОДИЛО ДОСЛІДЖЕННЯ
Мозкову активність учасників оцінювали за допомогою техніки, яка контролює кровотік та ступінь насичення крові киснем. Ця техніка є новою, вона передбачає застосування учасниками лише легкої гарнітури. Попередні нейродослідження проводили з використанням МРТ-сканування, яке вимагає від учасників лежати та залишатися нерухомими, що ускладнює розмову.
Учасників просили провести у парі бесіду тривалістю 12 хвилин. Теми були довільними, такі як: “Що ти робив минулого літа?” або “Як ти печеш торт?”
Після бесіди учасників запитували про рівень освіти та річний дохід родини. За результатами відповідей, пари були поділені на тих, хто має “високу невідповідність” і тих, хто продемонстрував “низький рівень розбіжності”. Вік учасників — від 19 до 44 років.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Підвищена активність у лівій лобовій частці спостерігалася в обох учасників пар з “високою невідповідністю”. Після завдання вони повідомили про вищий рівень напруженості і неспокою під час розмови, ніж учасники з пар, що мають “низький рівень розбіжності”.
Професорка Джой Хірш (UCL Medical Physics & Biomedical Engineering and Yale) сказала:
“Ми вперше визначили нейронні механізми, які беруть участь в соціальних взаємодіях між людьми різного походження. Ми знаємо, що люди можуть мати позитивні соціальні контакти з іншими, відмінними від себе людьми. Тепер у нас є нейробіологічні основи — наш мозок, мабуть, розвинув систему лобових часток, яка допомагає нам справлятися з різноманітністю“.
Фото заголовку: Priscilla Du Preez, сайт Unsplash.
Читайте також:
